Помилковий слід московського терору. Що робить Путін

Минулої п'ятниці, 22 березня, в Крокус Сіті Холі на околиці Москви стався жахливий теракт. Відповідальність за нього взяла на себе організація «Ісламська держава».

Раніше того ж дня російська влада визначила міжнародні ЛГБТ-організації як «терористичні». А ще того ж дня Росія вчинила масовані терористичні атаки на українські міста. Ці дії показують, яких ворогів обрав Путін. Як показав напад на Крокус Сіті Хол, його вибір не мав нічого спільного з реальними загрозами, що постають перед росіянами.

Росія та «Ісламська держава» вже давно перебувають у стані конфлікту. Росія бомбить Сирію з 2015 року. Росія та «Ісламська держава» конкурують за територію і ресурси в Африці. «Ісламська держава» напала на російське посольство в Кабулі. У цьому і полягає контекст теракту під Москвою. Жах у Крокус Сіті Холі, вочевидь, не має нічого спільного з геями, українцями чи будь-якими іншими обраними Путіним ворогами.

Путін публічно відкинув реальну загрозу. Сполучені Штати попередили Росію про підготовку нападу «Ісламської держави». Сполучені Штати діють відповідно до свого «обов'язку попереджати», що означає передавання розвідданих про підготовку терористичних атак навіть тим державам, які вважаються ворожими, зокрема (якщо брати нещодавні приклади) Ірану і Росії. За три дні до нападу Путін вирішив публічно висміяти Сполучені Штати.

Путін намагається перетворити дві неправильні справи на своє право визначати реальність

Люди резонно запитують, як терористична атака може бути успішною в Росії, що є поліцейською державою. Режими, подібні до російського, витрачають свою енергію на визначення фальшивих загроз і боротьбу з ними. Коли виникає реальна загроза, доводиться акцентувати особливу увагу на фальшивих. Передбачувано (і як передбачалося), Путін спробував звалити провину за теракт у Крокус Сіті Холі на Україну.

Що коли росіяни зрозуміють, що путінські позначення загроз своєкорисливі й небезпечні? Що коли росіяни зрозуміють, що в них існують реальні загрози, які Путін ігнорує? Він сконцентрував апарат безпеки на проєкті зі знищення української нації та держави. Що коли одержимість Путіна Україною тільки погіршила життя росіян, зокрема відкривши дорогу суб'єктам, які насправді становлять загрозу для життя росіян, як-от «Ісламська держава»?

Це ті запитання, на які Путін має відповісти. Одначе не так просто звинуватити Україну в тероризмі, вчиненому «Ісламською державою». Перший виступ Путіна у ЗМІ, що відбувся майже через день після нападу, був далеко не переконливим. Подробиці, про які він розповів, звучали безглуздо. Він заявив, що підозрювані у скоєнні теракту прямували до відкритого «вікна» на російсько-українському кордоні.

Термін «вікно» — це жаргонний вираз КДБ, що позначає місце, де кордон було розчищено для таємного переходу. Те, що лідер Російської Федерації використовує цей термін у публічному зверненні, нагадує про його власну кар'єру в КДБ. Однак Путін явно не продумав цю заяву, оскільки «вікно» має передбачати наявність вільного простору з обох боків кордону. Для терористів, які тікають, «вікно» відкрила б саме російська сторона. Говорячи про «вікно», Путін у такий спосіб вказав на те, що у терористів є російські спільники, які готують їхній відхід, чого він, ймовірно, не мав на увазі. Схоже, що Путін квапливо вигадував, що йому сказати.

Та коли залишити осторонь питання про «вікно», то вся ідея про те, що терористи, які тікають, попрямують в Україну, є абсолютно божевільною. У РФ 20 000 км кордону. Російсько-українська його частина прикрита російськими солдатами і силами безпеки. З українського боку вона сильно замінована. Це місце активних бойових дій. Це останнє місце, яке вибрав би терорист, що тікає геть.

І нема жодних доказів того, що саме це і сталося. Росія стверджує, що затримала підозрюваних у Брянську, і заявляє, що це означає, що вони прямували в Україну (західні ЗМІ, на жаль, повторили цю частину твердження). Незалежно від того, чи відповідає будь-що з цих тверджень дійсності, Брянськ передбачає втечу в напрямку Білорусі. Дійсно, у першій версії цієї історії йшлося про Білорусь, доки в когось не виникла краща ідея.

У моменти стресу російська пропаганда пробує різні способи, щоб повернути історію в потрібне Кремлю русло. Ймовірних підозрюваних катують, напевно з метою «знайти» якийсь зв'язок з Україною. Кремль дав вказівку російським ЗМІ виголошувати будь-які можливі українські елементи в цій історії. Російська телепропаганда опублікувала фальшиве відео, що звинувачує українського чиновника. Ідея полягає в тому, щоб закинути «сміття» у ЗМІ, включно з міжнародними, і подивитися, чи спрацює що-небудь.

На тлі цього мотлоху і сміття перебувають ті, хто поширює за кордоном російську пропаганду, ті, які пробують версії, більш екстремальні, ніж путінська. Путін не заперечує напряму, що злочинцем була «Ісламська держава», — він просто хоче перемкнути увагу на Україну. Але ті, хто перебуває за межами Росії, можуть просто заявити, що в усьому винна Україна. Такі актори просувають дискусію ще далі, ніж Кремль, і тим самим дозволяють Росії перевірити, що може спрацювати за кордоном.

У результаті ми ведемо дивну дискусію, яка приводить нас на небезпечну територію.

«Ісламська держава» бере на себе відповідальність за теракт у Крокус Сіті Холі. «Ісламська держава» публікує жахливі відеоматеріали. Росія не може прямо заперечувати це, але все одно шукає допомоги, щоб якось втягнути Україну в цю справу. Ті, хто надає цю допомогу, відкривають «дебати», заперечуючи причетність «Ісламської держави» та роблячи набагато пряміші заяви про Україну, ніж це робить Кремль.

Ця нахабна брехня призводить до того, що інші діляться відеозаписами злочинів «Ісламської держави» (не діліться ними, не дивіться їх). Таким чином, безглузді «дебати» допомагають «Ісламській державі», оскільки та публікує відеозаписи злочинів, аби вербувати майбутніх убивць.

Тим часом безглузда агресивна війна Росії проти України триває. На окупованих нею територіях Росія, як і раніше, викрадає українських дітей для асиміляції, катує українців і поміщає їх у концентраційні табори. Вона продовжує скидати планувальні бомби, запускати безпілотники, крилаті та балістичні ракети на українські міста і селища.

Того дня, коли стався напад на Крокус Сіті Хол, Росія вчинила наймасштабнішу атаку на українську енергосистему, унаслідок якої понад мільйон людей залишилися без електрики. Серед іншого, вона випустила вісім крилатих ракет по найбільшій українській греблі. Росія атакувала міста по всій Україні.

У п'ятницю Росія випустила по Україні загалом вісімдесят вісім ракет і шістдесят три безпілотники з вибухівкою. І це всього лише один день (нехай і надзвичайно поганий) у терористичній війні Росії проти України, яка триває вже понад два роки.

Путін несе відповідальність за свої помилки всередині Росії. І він винен у війні в Україні. Він намагається перетворити дві неправомочні справи на одне право: на своє право визначати реальність, як йому заманеться, що означає його право вбивати кого заманеться.

Переклад NV

Публікується з дозволу автора. Вперше надруковано на snyder.substack.com

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV